Описание блога

Авторы: Андрей Булавка и Карякин Эдуард

18 сент. 2010 г.

Розмова з коханою

«…
загреміти до психвідділення дуже таки просто.
неможливо не божеволіти згадуючи голос,торкання,волосся коханого.
неможливо вже так мало спати.так мало їсти.так багато хотіти.

я кохаю.це ліки від смерті особистості.як чудово.як чудово,що всі ми є»


- "я кохаю.це ліки від смерті особистості.як чудово.як чудово,що всі ми є "
Кохання моє) Особистість, якщо ти маєш на увазі щось подібне до Его, це саме та річ, що стоїть між нами. Коли особистості не буде, коли у нас стане сили, снаги знищити її в собі, тоді ми с тобою станем одним цілим. Цілком і повністю. Не буде поділу: Андрій, Валерія...
Ми зможемо стати єдиними не тільки один з одним, а і зі всім світом одразу. Ми станемо Богами

- поясни,що таке его?)що,буде добре нам,коли воно зникне?)


- Его це наше друге "Я". Его виділяє нас серед інших людей, відділяє нас від буття. Завдяки Его ми можемо думати: так, я людина, я працюю там, мене дратує це, я вважаю, що я кращий, я не хочу помирати, бо тоді все, що я заробив за життя, зникне, а це все дуже цінне, бо я - особистість.
Коли Его зникає, що дуже складно зробити, тоді приходить справжнє щастя. насправді, людина просто усвідомлює, що вона не щось окреме, а частина одного великого цілого. Більш того, вона і є цим цілим, як і небо, і дерева и кожний камінець. Зі зникненням Его зникають і страхи і проблеми, особливо страх смерті.
Іншими словами, ти усвідомлюєш, що ти краплинка в океані. А якщо так, то ти і є океан. Ти можеш випаруватися, але згодом ти всеодно потрапиш до океану. В іншому місці, в іншому вигляді. Але ти як була океаном, так ним і залишишся


- це тобі,мій милий*

Ці очі як вікна
Вікна без скла
Сповнені тепла
Ці вікна без скла

В очах його душа
мила мені
Найщиріша вона
Відкрита, легка

Я беру її у долоні
У чисті і теплі
Я кохаю мимоволі
Віддаючи натомість йому очі

Він їх цілує
А я не кажу «обережно»
Мені лоскітно у долоні
Я тримаю його душу

Наші очі краплини того моря
Що є одне, що є всесвіт
Вони замість ТВ і новин
Вони такі одні. Він такий в мене є

Кохати одне, коли вустами
Кохати вже інше, коли тілами
Кохати як знати що живеш
це бачити щастя,яке в коханих очах


- Кохання моє)
Якщо я і жалію за чимось в житті, то тільки за тим, що у такі моменти я не можу тобі сказати чогось дуже оригінального. Бо кожної миті я намагаюсь віддати тобі все найкраще в мені.І це вже стає нашою буденністю. І зараз знай, що хоч я не можу, мабуть, словами виразити всіх почуттів, але я кохаю тебе безмежно!)


- найоригінальніше, що ти робиш, це те, що ти робиш так, як ти взагалі є)сподіваюсь,розумієш


- Якщо ти задаєшся такими питаннями, тим паче, у нашому віці, то, гадаю, у тебе є всі шанси прожити гідне життя. І я дуже щасливий з цього приводу!)
Знаєш, кажуть, що коли людина помирає, є в ній щось, що не вмирає. Можливо, це і є душа. І після смерті це щось перероджується у новій людині. І за кожне таке життя душа набирається життєвого досвіду і, що головне, вирощує внутрішні свої якості в кожній людині, в якій вона знову перероджується. І коли на якомусь етапі душа стає достатньо досвідченою, максимально щасливою, коли вона стає одним цілим зі всім світом, тоді вже не має сенсу залишатись проживати ще тисячі життів. Так просвітлена душа більше не перероджується. Такими людьми були і Ісус и Будда і багато ще відомих і невідомих людей з величезною душею.
Тому існує такий вираз, який Саня сказав мені на День Народження, коли дарував книги "Якщо ти проживаєшь гарне, гідне життя, то тобі його буде достатньо"
І я відповів "Так!) І якщо не в цьому житті, тоді в наступному точно)"

- мені б ще один день літа
щоб розчинити зморене тіло у хмарах
щоб відчути тепло квітів
і не бачити більше думок у ранах

серед осені створити літо
це ображає природу ваших голівок
"це неможливо", о скажи
"це непристойно", кажи ж!

де існує та велика «мораль» і «мета»
що у мільйонах вона одна
на якій площі вона стоїть
і через які мости необхідно йти

яка країна дозволяє жити
вашим загубленим душам
на вулицях її.у квартирах тих малих
і чи є в них квитки назад? Чи є вони,Скажіть

де начертана риска, під яку всі стали жить
чому він, і я і ти повинні бути словом «є»
існування опишуть тільки словом
«кохає,літає,живе»

Чи є в твоїх словниках таке?
А складають словники твої легені
Скільки корисних зроблено подихів
Скільки з них справжніх і..

І я би стала краплиною
І була б разом з вами у воді
Ми би кохали.всі.один одного
І не уві сні.і не уві сні

Давайте вимкнемо новини
Шуми доріг і пафосних книг
Давайте почуємо один одного
Давайте станемо собою

Твій сусід пояснить, що істина
Істина якась лише в тобі
Мета – в тобі
Душа – лише твоя

Не губіться у думках вже померлих тіл
Їх душі вже найрозумніші
І щосекунди у легенях наших
А наступної вже у воді

Я не прошу дозволу робити літо
Я лиш прошу не робити хаосу думок
Ваші сталеві грати не для моїх розчулених очей
Вище цього я.вона і він.
А повинні бути ж всі

- Спасибі за вірші!) Ти неймовірна!
Знаєш...
Цей вірш не для всіх. не всі його зрозуміють. Але навіть якщо і зрозуміють, то не зрозуміють тих думок, що завуальовані через прийоми поезії
Але я розумію все. Неймовірно, на скільки ти все глибоко пережила, на скільки вірно змалювала.
Не подумай, що я кажу так, бо люблю тебе. Але це дійсно сильно

- Манюню, я маю йти. Віддаю комп мамі
Я тебе дуже кохаю! Ти неймовірна. Знай, ти дуже талановита*

- як чудово,що інтернет виявився гарним інструментом у мене в руках на цю ніч)
ти Андрій щось таке,щось неймовірне і казкове..навіть космічне.щось таке,що мандрувало часами і просторами.щось єдине таке,яке існувало собою,яке навчалось і змінювало форми.а потім взяло і ожило.наповнилося кров'ю і нервовими клітинам.стало усміхненою маленькою людиною.таке в мене уявлення.з твоїх слів і навчань,з прочитаних тобою книг.ти кажеш про когось і щось.а сам,,скоріш за все такий же) мій скарб,моя частинка космосу
кохаю тебе*

Aramice